Якщо ви бачите людину, управлінця, який у період кризи посміхається, - напевне він щось знає. Наприклад, що буде потім, після кризи, або що буде саме з ним. А, можливо, у нього є сценарії А-В-С та він, спостерігаючи за ситуацією, визначає який саме сценарій має місце.

Навколо тем особистої та управлінської ефективності точиться постійна дискусія. Хтось каже, що перенесення інструментарію управління корпорацією на особистий грунт недоречне і нежиттєспроможне - особисті цілі, особиста візія, власна стратегія та особисті стратегічні сесії ...

Інші ж просто створюють власні системи, котрі відповідають як особистим запитам, так і враховують психотип, характер, стиль життя та ін. І такі системи в багатьох випадках чудово працюють.

Можливо той пан, про якого я згадав у першому абзаці, має таку систему?

Але годі лірики - перейдемо до практики.

Що найцінніше у моїй власній системі, або тій системі, яку я застосовую ось уже з десяток років? Якщо коротко?

Я би сказав, що це тижневий огляд проектів, завдань та наступних кроків.

Робиться це таким чином:

1. Необхідно переписати, або зробити реєстр всіх "незакритих" або незавершених проектів, що мають відношення до вас. Як саме це зробити - окрема велика тема, якщо буде інтерес, я розповім докладніше.

2. Усі проекти розбити на видимі задачі. Чому видимі? Тому, що наслідки виконання одієї задачі можуть докорінно змінити хід проекту, або ж встановлення наступної.

3. У кожній із задач необхідно встановити наступний крок і записати його. Тобто, "що саме я буду робити далі?"

4. Проекти, задачі та наступні кроки необхідно занести до комп'ютера - найкраще до програми MS Outlook, класифікувати їх, аби можна було робити огляд, щоб усе було перед очима.

5. Щодо наступних кроків та задач встановити дедлайни та нагадування.

6. Щотижня виділяти 1-2 години (найкраще в п'ятницю, коли можна проаналізувати весь робочий тиждень) і робити огляд всього того, що заплановано, порівнюючи з тим, що зроблено, в чому відпала необхідність, а що має бути зроблено.

Така система планування практично виключає шанси на те, що щось важливе буде забуто, або навпаки випливе в ту мить, коли його зовсім не чекаєш.